на межі пір року
Привіт, Найдорожчі!
Захотілось написати щось про межі)
Межі пір року, межі реальності і паралельного світу. Таке щось дивне, але цікаве, думки вголос, коротше.
Вихідні – час найвищий побути з близькими, рідними, друзями. Натішитись першими справді теплими промінчиками сонця, такі бувають тільки раз в рік, на межі весни і літа.
Чому б не зробити це у Львові, в історичному центрі, біля чудового музичного фонтану Оперного театру?
На лавочці, послухати класичну музику на дві-три октави з колишнього світу чи паралельного світу, не теперішнього, звичного нам, де музика звучить в чотири ноти першої октави…
Спостерігати за дітками, які радіють бризкам води, а їх дзвінкий сміх заставляє самого посміхатись, на відміну від колишнього світу, що існував паралельно кілька місяців тому і було сумно, а посмішку було так важко побачити через заклопотаність навколишніх.
Музика стихає, а нарід розбрідається, можна почитати добру книгу про вимріяний, створений автором, паралельний світ, що існує лише в книжках, а не оточуючий світ зі своїми «новинами», які жахають і нічого більше.
Межа весни і літа це також і пора травневих злив та гроз, тому, якщо раптом вас застала гроза на лавочці перед фонтаном, завжди можна зайти до нас у Мануфактуру Кави, відразу навпроти фонтану.
У нас завжди тепло, затишно, по домашньому, що зігріває душу. А тіло зігріє смачнюча кава, яку приготує бариста та новий асортимент солодкого, що запропонує та подасть офіціант.
Люблю вас усіх! Чекаю в Мануфактурі
